Новини
Зі святом Останнього дзвоника 2020!
Шановні випускники, вчителі, школярі, батьки! Від щирого серця вітаємо всіх вас з Днем останнього дзвоника!
Це свято – завжди урочисте, радісне і водночас хвилююче, збирає всю шкільну родину на подвір’ї закладу освіти. Однак, цього року він особливий, оскільки звучить дистанційно!
Для багатьох школярів він сповіщає про чудовий відпочинок на канікулах, сповнений яскравих вражень. Тож бажаємо Вам гарно відпочити, набратися духовних і фізичних сил перед початком нового етапу навчання.
Для вас, випускники, цей дзвоник справді є останній. Начебто зовсім недавно ви боязко і невпевнено увійшли в 1-й клас і у вас все було попереду: перша вчителька, перший дзвінок, перше прочитане слово, перші радощі й прикрощі. А тепер дзвенить Останній дзвінок і йдуть у минуле довгоочікувані дзвінки на перерви, перемоги у конкурсах і змаганнях, щоденники успішності, які не завжди хотілося показувати батькам, шкільні жарти, веселощі та інше… Залишаються позаду ваші шкільні роки – найбільш безтурботна та щаслива пора життя, сповнена мрій та сміливих планів. Ви вирушаєте у самостійне доросле життя. То ж бажаємо, щоб цей шлях був щасливий, сповнений гарними подіями і здобутками. Віримо, що ви реалізуєте власні здібності, таланти, побудуєте власну успішну долю, будете гідними творцями свого життя і справжніми патріотами своєї країни! Бажаємо вам впевненості у власних силах, невичерпного завзяття та здійснення всіх ваших мрій.
По-особливому урочистий цей день і для ваших батьків, дідусів і бабусь. Разом із вами вони пройшли роки вашого шкільного життя, раділи вашим успіхам, переймалися невдачами. Цінуйте їхню любов і підтримку, пам’ятайте, що й вони потребують того ж від вас.
Шановні вчителі, дякуємо вам за вашу самовіддану працю, невтомний творчий пошук, за турботу і знання, які ви віддавали своїм вихованцям, за вміння пристосуватися до нових умов дистанційного навчання. Бажаємо нових успіхів, життєвих сил і натхнення!
Тож вітаємо усіх із святом останнього дзвоника, з успішним закінченням ще одного шкільного року, який кожному подарував нові знання, нові враження, нові думки і почуття!
Вітання начальника відділу освіти Валентини Шрамко зі святом Останнього дзвоника 2020
Вітання начальника відділу освіти Гайсинської райдержадміністрації Валентини Шрамко зі святом Останнього дзвоника 2020
Посилання: https://www.youtube.com/watch?v=GiGKpvp0YVo&feature=youtu.be
Увага ЗНО!
Міністерство освіти і науки затвердило оновлений графік проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році. Відповідні зміни до календарного плану підготовки та проведення ЗНО оприлюднено на сайті МОН.
Згідно з графіком, тестування відбудуться у такі дати:
- математика – 25 червня,
- українська мова і література – 30 червня,
- фізика – 2 липня,
- іспанська, німецька, французька мови – 6 липня,
- англійська мова – 7 липня,
- історія України – 9 липня,
- біологія – 13 липня,
- географія – 15 липня,
- хімія – 17 липня.
Поріг “склав/не склав” та результати ЗНО визначатимуться:
- з математики, фізики – до 16 липня,
- з української мови і літератури, історії України, іноземних мов, біології – до 24 липня,
- з географії, хімії – до 28 липня.
Відповідно, результати ЗНО буде розміщено на інформаційних сторінках учасників:
- з математики, фізики – до 17 липня,
- з української мови і літератури, історії України, іноземних мов, біології – до 25 липня,
- з географії, хімії – до 29 липня.
Додаткову сесію зовнішнього незалежного оцінювання заплановано на 23 липня – 11 серпня. Результати додаткової сесії буде визначено і оголошено до 14 серпня.
Під час тестування учні та інструктори будуть забезпечені захисними масками, а пункти проведення ЗНО – антисептиками.
Нагадаємо, цьогоріч перелік уповноважених закладів вищої освіти, до яких за спрощеною процедурою можуть вступати жителі тимчасово окупованих територій Донбасу та АРК Крим (м. Севастополь), розширився до 91 університету. З них 77 ЗВО підпорядковані МОН, а 14 – МОЗ, МВС та Мінкульту.
Інформація з сайту МОН України https://mon.gov.ua/ua/news/zatverdzheno-grafik-zno-2020-osnovna-sesiya-vidbudetsya-25-chervnya-17-lipnya-rezultati-ogolosyat-do-29-lipnya
День української вишиванки - 21 травня 2020 року
День вишиванки. Це великий день,
Бо люди згадують сім'ю, родину.
Як шила мати та вела пісень,
Сорочку гарну вишивала сину.
Лягав собі узор на полотні,
А мати шила і думки вплітала.
Так долю вишивала день при дні,
Щоб добра доля сина не минала.
А як же вишивала рушники
І дарувала дітям на дорогу…
Щоб діти подолали всі шляхи
Й верталися до рідного порогу.
В тих вишиванках думи та пісні,
Про щастя мрії, туга за синами,
Тривога вічна, гарні дні ясні,
До Бога звернення — молитва мами.
День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу
Щороку 18 травня у світі відзначають пам'ять жертв депортації кримців. В Україні з 2014 року цього дня офіційно відзначають День боротьби за права кримськотатарського народу, а з 2016 року — День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
1944 рік був страшним роком – йшла війна, тисячі людей полягли на полі бою, розруха, холод і голод. Здавалося, гіршого горя і не могло бути. Тоді про таємну постанову Державного комітету оборони № 5859 "Про кримських татар" від 11 травня 1944 року ніхто і не здогадувався.
18 травня 1944 року о 3 годині ранку розпочалася депортація кримських татар, яка тривала до початку червня. Радянською владою був здійснений старшний акт гено- і етноциду, про що свідчать звинувачення цілого народу в державній зраді та застосування принципу колективної відповідальності.
За офіційними даними, з Криму було депортовано 183 144 тисячі кримських татар; за татарськими джерелами - 228 500, з яких упродовж лише першого півтора року померло близько 110 тисяч осіб. В каральній операції брали участь 32 тисячі співробітників НКВС. Людям на збори давалося від декількох хвилин до півгодини, з собою дозволялося взяти особисті речі, провізію, посуд та побутовий інвентар. Зрозуміло, що більшість майна залишилася і була конфіскована державою.
Переважна частина депортованих була направлена на спецпоселення до Узбекистану, частина - до ГУЛАГу, а ще частина - для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну.
Іншими засобами були знищені культурні та історичні пам'ятки кримських татар, змінено історичні назви місцевостей. До Криму заселялися вихідці з Росії та інших республік. За повоєнний період кількість населення у Криму збільшилося майже в 10 разів.
Масове повернення на батьківщину кримських татар почалося лише наприкінці 80-х років. Здавалося, що, нарешті, попри побутові труднощі, настав мир, і можна спокійно і вільно жити на рідній землі, але знову кримська земля стала об'єктом зазіхань Росії, а кримські татари піддалися (і піддаються), нечуваним з часів Сталіна, репресіям. Знову люди, втікаючи від лиха, залишили на рідній землі свої домівки, а тут, вмиваючись слізьми, вишукують сил і допомоги, щоб вижити і розпочати нове життя.
Більше інформації за посиланням http://mip.gov.ua/news/2382.html?PrintVersion
День пам'яті жертв політичних репресій
День пам'яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.
Кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування.Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КГБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений.Одним із символів тих подій став Биківнянський ліс під Києвом. Це найбільше в Україні місце масових поховань жертв комуністичних політичних репресій. За різними даними, свій останній спочинок тут знайшли від 15 до понад 100 тисяч осіб, закатованих під час допитів або ж розстріляних у позасудовому порядку органами НКВД у Києві.
Як свідчать архівні документи, Биківнянський ліс як об’єкт «спеціального призначення» – місце таємних поховань, використовувався органами НКВД УРСР протягом 1937-1941 років. На сьогодні вже встановлено імена понад 15 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання. Тут покоїться прах Михайля Семенка, Майка Йогансена, Михайла Бойчука, Федора Козубовського, митрополита УАПЦ Василя Липківського та інших жертв сталінського «Великого терору». «Великий терор» – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 роках з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства.